| Участь громадськості у формуванні та реалізації державної політики |
| Вівторок, 30 серпня 2011, 10:51 |
Стаття 21 Загальної декларації прав людини гарантує кожному право брати участь в управлінні своєю країною. Стаття 38 Конституції України закріплює це ж право, визначаючи, що кожен має право на участь в управлінні державними справами. З метою реалізації зазначеного права, на державному рівні створюються спеціальні механізми та приймаються відповідні законні та підзаконні нормативно-правові акти. 03.11.2010 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики» [1] , якою затверджено Порядок проведення консультацій з громадськістю під час формування та реалізації державної політики (далі – Порядок) і Типове положення про громадські ради при центральних і місцевих органах виконавчої влади. Консультації з громадськістю Згідно положень постанови КМУ №996 від 03.11.2010 року однією з форм участі громадян у формуванні та реалізації державної політики є проведення консультацій з громадськістю. Метою таких консультацій є залучення громадян до участі в управлінні державними справами, надання можливості для їх вільного доступу до інформації про діяльність органів виконавчої влади, а також забезпечення гласності, відкритості та прозорості діяльності зазначених органів. Відповідно до п.3 Порядку консультації з громадськістю проводяться з питань, що стосуються: - суспільно-економічного розвитку держави, - реалізації та захисту прав і свобод громадян, - задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів громадян. В обов’язковому порядку проводяться консультації з громадськістю у формі публічного громадського обговорення щодо (п.12 Порядку): - проектів нормативно-правових актів, що мають важливе суспільне значення і стосуються конституційних прав, свобод, інтересів і обов’язків громадян, а також актів, якими передбачається надання пільг чи встановлення обмежень для суб’єктів господарювання та інститутів громадянського суспільства, здійснення повноважень місцевого самоврядування, делегованих органам виконавчої влади відповідними радами; - проектів регуляторних актів; - проектів державних і регіональних програм економічного, соціального і культурного розвитку, рішень стосовно стану їх виконання; - звітів головних розпорядників бюджетних коштів про їх витрачання за минулий рік. Консультації з громадськістю організовуються і проводяться органом виконавчої влади, який є головним розробником проекту нормативно-правового акта або готує пропозиції щодо реалізації державної політики у відповідній сфері державного і суспільного життя. Орієнтовні плани консультацій з громадськістю Порядком покладено обов’язок на органи виконавчої влади складати щорічні орієнтовні плани проведення консультацій з громадськістю (п.6) з урахуванням основних завдань, визначених програмними документами, планами законопроектних робіт, результатів проведення попередніх консультацій з громадськістю, а також з урахуванням пропозицій громадських рад. Такі орієнтовні плани затверджуються до початку року та оприлюднюються на офіційному веб-сайті органу виконавчої влади та в інший прийнятний спосіб. [2] Інститути громадянського суспільства можуть ініціювати проведення консультацій з громадськістю з питань, не включених до орієнтовного плану, шляхом подання відповідних пропозицій громадській раді або безпосередньо органу виконавчої влади. Консультації мають бути проведені в обов’язковому порядку , якщо пропозиція щодо проведення таких надійшла не менше ніж від трьох інститутів громадянського суспільства, які діють на відповідній території . Публічне громадське обговорення Порядок визначає, що консультації з громадськістю проводяться у таких формах: - публічного громадського обговорення; - вивчення громадської думки. Публічне громадське обговорення передбачає організацію і проведення: - конференцій, форумів, громадських слухань, засідань за круглим столом, зборів, зустрічей з громадськістю; - теле- або радіодебатів, Інтернет-конференцій, електронних консультацій. Публічне громадське обговорення розпочинається з дня оприлюднення інформаційного повідомлення про його проведення, строк проведення такого визначається органом виконавчої влади і повинен становити не менш як один місяць . Для проведення публічного громадського обговорення шляхом електронних консультацій з громадськістю використовується урядовий веб-сайт «Громадянське суспільство і влада» [3] , офіційні веб-сайти органів виконавчої влади. Громадськість може подавати свої пропозиції та зауваження як в усній, так і в письмовій формі, надсилати електронною поштою на адресу відповідальної особи органу виконавчої влади, на урядовий веб-сайт «Громадянське суспільство і влада» та офіційні веб-сайти органів виконавчої влади. Кабінет Міністрів України у даному Положенні закріпив обов’язок за органами виконавчої влади, відповідно до якого пропозиції та зауваження, що надходять на урядовий веб-сайт «Громадянське суспільство і влада» та офіційні веб-сайти органів виконавчої влади, оприлюднюються на цих веб-сайтах протягом п’яти робочих днів після їх надходження . [4] За результатами публічного громадського обговорення органи виконавчої влади готують звіти, в яких, серед іншого, зазначається: інформація про пропозиції, що надійшли до органу виконавчої влади за результатами обговорення, та інформація про врахування пропозицій та зауважень громадськості з обов’язковим обґрунтуванням прийнятого рішення та причин неврахування пропозицій та зауважень (п.20 Положення). Результати публічного громадського обговорення орган виконавчої влади в обов’язковому порядку доводить до відома громадськості шляхом оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті та в інший прийнятний спосіб не пізніше, ніж через два тижні після його закінчення . Порядок визначає, що результати консультацій враховуються органом виконавчої влади під час прийняття остаточного рішення чи в подальшій роботі органу. Втім слід зазначити, що нормотворець не визначає ні порядку такого врахування, ні базових критеріїв для врахування чи відхилення думки громадськості. Відповідно, на практиці, порядок врахування думки громадськості залежатиме у великій мірі від суб’єктивних критеріїв, в т.ч. від позиції представника органу виконавчої влади, відповідального за проведення конкретних консультацій, який, ймовірно, за власним переконанням та згідно особистого бачення прийматиме рішення про врахування чи відхилення тих чи інших коментарів та пропозицій громадськості . Крім того, вважаємо, що для дієвого застосування на практиці інституту врахування думки громадськості при формуванні чи реалізації державної політики, необхідно також передбачити і гарантії такого права, які б полягали в закріпленні відповідальності органу державної влади та його представників за порушення нормативних положень про участь громадськості. Таким чином на законодавчому рівні доцільно вказати, що порушення процедурних та матеріальних норм щодо проведення громадського обговорення, є підставою для скасування нормативних, регуляторних актів та відповідних програм вищестоящим органом чи у судовому порядку.
Підготував: Андрій Петрів , член Ради ЕДЦ «Правова аналітика»
[1] Із текстом Постанови КМУ №996 від 03.11.2011 року можна ознайомитись за посиланням: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=996-2010-�&p=1310713018882675 [2] Приклади відповідних орієнтовних планів консультацій з громадськістю на 2011 рік можна переглянути за наступними посиланнями: Міністерство екології та природних ресурсів України - http://www.menr.gov.ua/media/files/konsult z gromad_orientovnuj plan(1).doc ; Міністерство охорони здоров’я України – http://www.moz.gov.ua/ua/portal/mtpc_roughplans/ ; Державна податкова адміністрація України – http://www.sta.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=304523&cat_id=101893 . [3] http://civic.kmu.gov.ua/civic/control/uk/index [4] Інформацію про громадське обговорення та надані коментарі, пропозиції громадськості можна знайти за наступним посиланням: http://civic.kmu.gov.ua/civic/control/uk/discussion/ovv/ |
