05 жовтня 2011 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України щодо врегулювання порядку внесення змін і доповнень до апеляційної чи касаційної скарги та їх відкликання, прийнятий Верховною Радою України 08 вересня 2011 року.
Законом викладено у нових редакціях статті 193 та 218 Кодексу, положення яких до внесених змін регулювали порядок відмови від апеляційної та касаційної скарги чи їх зміни.
Відтепер законодавцем, на зразок цивільного процесу (ст.ст. 300, 330 ЦПК України), введено в адміністративне судочинство поняття відкликання як апеляційної, так і касаційної скарги особою, яка її подала, ще до початку її розгляду в судовому засіданні.
Аналізуючи положення чинних ч.2 та ч.4 ст.193, а також ч.2 та ч.5 ст.218 КАСУ, зазначимо, що відкликання скарги, порівняно з існуючим поняттям «відмови від скарги», фактично не позбавляє особу права повторної її подачі в межах термінів оскарження.
Крім того, Закон закріпив за касаційною інстанцією право на постановлення окремої ухвали, виявивши під час розгляду справи порушення закону, чи в разі допущення судом першої або апеляційної інстанції порушень норм права, які не є підставою для зміни або скасування судових рішень.
Втім, прийнята редакція статей КАСУ викликає і зауваження в частині звуження прав учасників процесу щодо подачі змін до апеляційної та касаційної скарг.
Так, у попередніх редакціях статей 193 та 218 Кодексу, особа, що подала апеляційну скаргу, могла змінити її до закінчення апеляційного розгляду. Відтепер таким правом особа може скористатися лише протягом строку на апеляційне оскарження, обґрунтувавши необхідність та обґрунтованість таких змін[1], що, на нашу думку, не узгоджується з положеннями статті 22 Конституції України в частині звуження прав при прийнятті законів.
[1] Аналогічні зміни стосуються і порядку касаційного оскарження.
